- розкроювання
- piçilüv
Українсько-турецький словник. 2009.
Українсько-турецький словник. 2009.
розкроювання — я, с. Дія за знач. розкроювати 1) … Український тлумачний словник
розкроювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкрійник — а, ч. Робітник, який розкроює тканину, шкіру і т. ін.; фахівець із розкроювання … Український тлумачний словник
ендси — множинний іменник залишки від розкроювання пиломатеріалів на експортні дошки … Орфографічний словник української мови